-
1 doubleton
-
2 один
I. одна, одно, числ. один, одна, одно и одне (мн. одні, одних), їден, їдна, їдно и їдне (мн. їдні, їдних). Одним пирогом не наешься - одним пирогом не наїсися. Одним словом - одно слово. [Одно слово, робітник повинен жити в достатку (Єфр.)]. Семь бед, один ответ - чи раз, чи два - їдна біда. Не один десяток песен - не однодесять пісень. Все его в один голос осуждают - всі в одно (за одно, всі як один) його судять. Один раз куда ни шло - раз мати породила. Одна беда не ходит - біда не ходить сама, нещастя ніколи само не приходить.II. одна, одно, прил. и мест. один, одна, одно и одне, їден, їдна, їдно и їдне (ум. одненький, їдненький); сам, сама, само, самий, сама, саме (ум. - саменький). [Був собі на світі їден чоловік і була в нього їдна дитина]. Одно из двух - одно з двох. Сосредоточение власти в одних руках - зосередження влади в одній руці. Один-единственный - одним- один, одним-одна, одним-одне, один-одніський (однісінький) и т. д. [Одніське добре слово часом примирить лютих ворогів (Млака)]. Вот я и один, кругом ни души - от я і сам, навкруги ні душі (ні лялечки). Дети остались дома одни - діти зосталися вдома сами. Не я одна, а все это говорят - не я сама, а всі це кажуть (говорять). При одной мысли об этом… - на саму згадку про це… Уже одно то, что он это сделал, доказывает - вже саме те, що він це зробив, доводить… Только ты один, только он один и т. п. - сам тільки ти, сам тільки він и т. д. Один только, один лишь - один тільки, одна тільки, одно тільки, однісінький, однісінька, однісіньке; самий (тільки), сама (тільки), саме (тільки), самісінький, самісінька, самісіньке. В одном только окне и виднелся свет - в одному тільки вікні й світилося. Одно только и беспокоит меня, это… - одна річ тільки й турбує мене, це… В одной только рубахе - у самій сорочці. Это одни лишь слова - це самі тільки слова (самісінькі слова). Не одно только богатство составляет счастье, но и спокойная совесть - не саме багатство становить (дає) щастя, а ще й чисте сумління. Совершенно один - сам- один, сам-самісінький. [Зосталась я сама-самісінька]. Один-одинёшенек - сам (сама, само) душею. Исключительно один (одни), как есть один (одни) - сам за себе, самі за себе, самий, сама, саме. Хлеба нет, едим исключительно один картофель - хліба нема, їмо саму (за себе) картоплю. Все, как один, все один в один, один к одному - всі як один, всі один в одного, всі голова в голову, всі одним лицем, всі як перемиті. [Військо у лаву стало як перемите. Герої його оповіданнів теж одним лицем безпорадна, темна сірома (Єфр.)]. Все до одного - всі до одного. Один на один - сам-на-сам, віч-на-віч. Мы остались с ним один на один - ми зосталися з ним віч-на-віч (сам-на-сам). Один по одному, один за одним, один за другим - один по одному, один за одним и один за одним. [Варяги, Литва, Ляхи, Москва - один за одним накидали Українській Русі свої порядки (Куліш)]. Один за другим присутствующие оставляли зал - один по одному присутні залишали залю. Подходите по одному - підходьте по-одинці. Шли узкою тропинкою один за другим - йшли вузенькою стежечкою один за одним. Хвастаются один перед другим - вихваляються один перед одним, один поперед одного. Спрашивают один другого (одни других) - питають один одного (одні одних), питаються один в одного (одні в одних). Один другого стоит - один одного варт. Поставь тарелки одну на другую - поставляй тарілки одну на одну. Выходит одно на другое - виходить одно на одно (на одно). Дело всегда есть: не одно, так другое - діло завсігди знайдеться: не те, так те (так инше). То одно, то другое - то те, то те. Один другой, одни другие (из двух или определённого числа лиц, предметов или групп как двух противоположностей) один - другий, одні - другі, (из неопределённого числа или предметов) який - який, кот(о)рий - кот(о)рий, той-той, инший - инший. Один брат был богат, а другой беден - один брат був багатий, а другий бідний. Одни люди живут в роскоши, а другие изнывают в бедности - одні люди в розкошах кохаються, а другі в злиднях пропадають. Одни учёные разделяют это мнение, а другие нет - одні вчені поділяють цю думку, а другі не поділяють. [Дивлюся - в могилі усе козаки: який безголовий, який без руки, а хто по коліна неначе одтятий (Шевч.)]. Одни сели на скамье, а другие стоят - які (котрі) посідали на лаві, а які (котрі) стоять. Говорит одно, а думает, другое - на язиці одно, а на думці инше. Переходить от одной мысли к другой - від однієї думки до другої переходити. Один и тот же - один, їден, той(-же) самий. [Не одні права всі мають]. В одно и то же время - в один час, в той самий час, в о[ї]дних часах. Срв. Одновремённо. Жить в одном доме - жити в тому самому будинку. Это одно и то же - це те саме. Твердить одно и то же - після тієї та й знов тієї(-ж) співати. Всё одно и то же (делать, говорить) - як те-ж, так те (робити, говорити). В одно из воскресений - котроїсь неділі, одної неділі. Срв. Однажды. Один раз - раз. [Раз людина родиться, раз і вмирає]. За одно - см. Заодно. Слиться в одно - до купи зіллятися (злитися). Ни один не… - жаден, жадний (жадна, жадне) не…, жоден, жодний (жодна, жодне) не…, ні жоден, ні жодна и т. д. не…, нікоторий, -а, -е не… [Лаври стоять зачаровані, жаден листок не тремтить (Л. Укр.)]. У неё двенадцать детей, и ни одно не умерло - у неї дванацятеро дітей і жадне не вмерло. Решительно (положительно) ни одного - жаднісінького, ні однісінького, ніже єдиного. [Жаднісінької кривди я тобі не заподіяла. Звікувала-б я за ним, не зазнавши ніже єдиної хмарної години (Конис.)]. Ни на одного (ни на одну) не взгляну - на жадного (на жадну) не гляну.* * *числ.1) оди́н\один за други́м — а) ( вереницей) оди́н за о́дним; б) (по порядку, по очереди) оди́н по о́дному
\один к одному́ — оди́н в оди́н, як оди́н
2) (в знач. прил.: без других, в отдельности, в одиночестве) сам, один, сам оди́н3) в знач. сущ. оди́н4) (в знач. неопределённого мест.) оди́н; ( какой-то) яки́йсь -
3 doubleton
n; карт. -
4 мазилка
1) квач (-ча), (ум. квачик), мазило, (мазок) помазок (-зка). [Робітник з відром зеленої фарби в одній руці і з великим квачем у другій (Л. Укр.). Продавався дьоготь і квачі (Квітка). Помазала дитині в горлі помазком (М. Грінч.)];2) (о плохом художнике) мазій (- зія), мазун (-на), мазюка, квачомаз. Не художник, а -лка - не маляр, а квачомаз;3) см. I. Мазила.* * *1) уменьш.-ласк. см. мазила2) (кисть, помазок) квач, -а; мази́ло -
5 trail
1. n1) слід, відбиток2) слід (людини, тварини)3) стежкаblazed trail — амер. проторована доріжка; уторований шлях
to blaze the trail — а) прокладати шлях у лісі, роблячи зарубки
6) іти новими шляхами; бути новатором (піонером)4) переслідування, полювання по сліду5) бот. сланкий пагін6) військ. хобот лафета7) військ. положення з гвинтівкою наперевіс; амер. положення з гвинтівкою «в руці»8) ав. лінійне відставання бомбиtrail blazer — а) новатор, піонер; б) той, хто прокладає шлях (стежку) (в лісі)
2. v1) іти по сліду, вистежувати2) прокладати шлях, протоптувати стежку4) наносити (бруд у хату)5) плентатися, іти позаду, відставати6) іти безладно7) звисати8) стелитися (про рослини)9) розм. заманювати; обманюватиto trail one's coat — триматися зухвало; лізти в бійку
* * *I [treil] n1) слід, хвістvapour /condensation/ trail — aв. інверсійний /конденсаційний/ слід
the engine left a trail of smoke [of dust]behind it — машина залишила після себе хмару диму [пороши]; трен, шлейф ( плаття)
a trail of clouds — шлейф хмар; звита; наслідки
2) слід ( людини або тварини); запах ( людини або тварини)false trail — помилковий слід (перен.)
in trail — aмep. гуськом, слід в слід; один за одним, в один ряд
planes flying in trail — літаки, що летять один за одним
a trail of blood from the house to the barn — кривава доріжка /-ий слід/ від будинку до комори
to be on the trail of smb — напасти на чий-н. слід
to get on /to hit/ the trail — напасти на слід [ср. тж. є;]
to get off /to lose/ the trail — втратити слід, збитися із сліду
to throw smb off the trail — збити кого-н. із сліду
to follow the trail — йти по сліду, висліджувати
3) стежка, стежинаblazed trail — aмep. уторована доріжка /-ий шлях/; to blaze the trail прокладати шлях в лісі, роблячи карби на деревах; йти новими шляхами, бути піонером /новатором/; the trail through the woods is overgrown with bushes лісова стежина заросла чагарником cпopт. траса; лижня
to break trail — прокладати трасу /лижню/; ( пройдений) шлях
the trail of Tamerlane — шлях Тамерлана, слідами Тамерлана
5) бoт. втеча6) війск. хобот лафета7) aв. лінійне відставання бомби8) гeoл. передній виступ раковини9) війск. положення у ноги ( зброї)to hit the trail — відправитися, виступити, вийти на шлях (перен.)
II [treil] vcandidates hitting the campaign trail — кандидати, вступаючі в передвиборну боротьбу; cл. провалювати, забиратися; [див.; тж. 2]
1) йти по сліду, висліджуватиto trail a deer [a criminal] — висліджувати оленя [злочинця]
to trail a fugitive to his hiding place — вислідити, де ховається втікач; слідувати (за ким-н., чим-н.)
we trailed the car in front of us — ми слідували за автомобілем, що їхав попереду
reporters trail him constantly — за ним хвостом ходять репортери; = від репортерів не відв'яжешся
2) прокладати шлях, протоптувати стежину3) тягнути, волочитиtrailing clouds of glory — несучи тягар /в ореолі/ слави
she trailed five children after her — вона тягнула за собою п'ятеро дітей; тягнутися, волочитися
her long train trailed in the mud — її довгий шлейф тягнувся по грязі; притягати
4) тягнутися, плентатися; відставати, йти ззадуthe old horse just trails along — стара коняка ледве ноги волочить; поступатися, бути в хвості
to trail the other candidates on the ticket — бути в хвості списку кандидатів; йти ззаду, відсиджуватися за спиною ( суперника на скачках)
5) тягнутися (утворюючи хмару, смугу)6) йти безладно, рухатися розкидано7) звисати, звішуватися (про волосся, нитки)locks trail over her eyes — волосся закриває їй очі; слатися ( про рослини)
creepers trailed over roofs and walls — повзучі рослини обвивали дахи, стіни
8) заманювати, одурювати; рекламувати ( по телебаченню)10) cпeц. тралити ( колоди)11) війск. тримати або нести у ноги ( зброю)trail arms! — до ноги! ( команд)
to trail one's coat — триматися зухвало, лізти в бійку
-
6 власть
1) власть, влада, сила, право, воля, верх. [Його власть, що схоче, те й дасть. Батьківська власть. Влада законодатна. Обурення проти права однієї людини над життям, честю, совістю і добром другої (Єфр.). Не будуть мати вражі ляхи на Вкраїні волі. Шляхетське право давало панові над слугою мало не такий верх, як і над рабом (Куліш)]. Иметь власть что-л. делать - мати силу що робити. Это не в моей (не в нашей) власти - не моя (не наша) на це сила, не від мене це залежить. Приобрести власть над кем, над чем - силу (гору) взяти над ким, над чим, міць узяти над ким, над чим, забрати силу (владу) над ким, над чим. [Таку - каже - вони міць узяли, що й панів посіли]. Власть имущий - зверхник, владний, можний;2) (обладание, сила) влада, сила. [Чую, що трачу владу над собою];3) (владычество, управление, правительство) влада, власть, держава. [Монгольська влада в Азії. За твоєї держави як буде - побачим]. Верховная власть - найвища (верховна) влада. Быть, находиться под властью (во власти) кого - бути під ким, бути під владою, під володінням, під зверхністю чиєю, (в) кого, хилитися під кого. [Буде добре запоріжцям і під турком жити. Під володінням Польщі. Під нівеляційною зверхністю московською. Під мене хиляться і добрі і злющі (Куліш)]. Иметь под своею властью что - мати в своїй руці що, мати (держати) під собою, бути власним над чим. [Він був властен над десятьма городами]. Подчинить своей власти - підгорнути (підхилити) під себе, під свою руку, під свою волю, владу. Переходить под власть (во власть) - переходити під кого, під руку, (владу) кого (чию). [В такому стані українські землі переходять під руку дужого сусіди (Єфр.)]. Отдавать под власть (во власть) кого - піддавати під кого, під чию руку. Освободиться из-под власти кого-л. - визволити(ся) з-під чиєї влади, з-під кого;4) (начальство и начальники; должность) влада, власть, уряд, власті (мн.) уряди. [Близькі до народа власті. (Самійл.). Щоб воєводи, старости і инші українські уряди не перебивали йому чинити волю короля (Куліш)].* * *вла́давла́сти — мн. вла́сті, -те́й, вла́да
ваша \власть — ( ваше дело) ваша во́ля (спра́ва)
См. также в других словарях:
вікторія — (лат. перемога) Рельєфне або живописне зображення богині перемоги у вигляді крилатої жінки, яка у одній руці тримала лавровий вінок (символ перемоги), а у другій пальмову гілку (символ мира). Зображення В. були популярними у Стародавньому Римі, а … Архітектура і монументальне мистецтво
земля — (41) 1. Суша, поверхность суши: Боянъ бо вѣщіи, аще кому хотяше пѣснь творити, то растѣкашется мыслію по древу, сѣрымъ вълкомъ по земли, шизымъ орломъ подъ облакы. 2 3. Земля тутнетъ, рѣкы мутно текуть, пороси поля прикрываютъ. 12. Тъи бо Олегъ… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"